Методична скарбничка

«Виховуємо любов до рідної мови через нетрадиційні методи мовленнєво-творчої роботи з казкою, як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку»

                                                   Опис досвіду роботи

Педагогічна праця педагога потребує щоденного вдосконалення. Адже кожен із нас відчуває свою відповідальність перед суспільством та батьками. А це змушує робити все, аби діти, якими опікуємося навчалися охоче та йшли до школи підготовленими, з розвиненим мовленням.

Зважаючи на те, що в період дошкільного дитинства закладаються основи свідомості й самосвідомості, а також риси характеру, які й визначатимуть особистість, цей вік має виключне значення для патріотичного виховання.

 Уже з перших днів життя особистість дитини формується під впливом материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. Підростаючи,дитина бере участь у народних святах і обрядах, засвоює народні пісні, залучається до процесу творчості.                                                                                                  

Мова-невичерпне джерело духовного й патріотичного виховання маленької дитини. Нерозвинена мова стає все більш серйозною і актуальною проблемою сьогодення. У зв’язку з цим перед сучасною наукою постає завдання пошуку нових форм виховання і навчання дітей, які формують передумови для їх всебічного розвитку. На перший план в цьому процесі виходить творення грамотної мови дитини.                                                                            

Я вважаю, що розвиток мови дошкільника за допомогою казок та рухливих ігор з інтелектуальним навантаженням – найбільш ефективний і доступний спосіб вдосконалення розмовних здібностей. Під час рухливих ігор поєднуються дві складові: рух задля нього самого (адже це є природною потребою дитини, бажаною для неї діяльністю), а також одночасне виконання певного розумового завдання.

Зазначені ігри вчать дітей відповідати за свої дії, спонукають до більшої розумової активності, ніж традиційні види роботи, а разом з тим вони легші для опанування й дають більшу втіху. Гра настільки природна для малят, що вони ладні грати й грати, вдячно приймаючи всі умови, захоплюючись перебігом подій, можливістю рухатися, мати успіх серед однолітків.

Ефект використання у педагогічному процесі ігрової діяльності з певним інтелектуальним навантаженням беззаперечний: педагог залучає вихованців до гри, щоб вони краще засвоювали навчальний матеріал, а дитина завжди охоче налаштовується на сприйняття нової теми, аби мати змогу пограти. Пошук педагогічних технологій побудови розвивального освітнього процесу спонукав мене шукати нові нетрадиційні форми роботи. З огляду на те, що провідною діяльністю дітей дошкільного віку є гра, я вирішила поєднати  в освітньому процесі гру і казку, тому що саме гра і казка якнайкраще активізують дитячу уяву і творчість, служать зразком зв’язної розповіді та літературної мови.

Казка з рухливою грою – це насамперед мова, якою можна вести бесіду з душею людини. Діти вчаться за допомогою казки творити словесні образи, вигадуючи їх, малюки збільшують свій образний потенціал – і їх внутрішній світ стає багатшим і цікавішим, адже діти вчаться формувати свою думку.

Одне з наших завдань, як вихователів дошкільного навчального закладу – підтримувати, заохочувати, прищеплювати цікавість до українського слова. Робота над розвитком мовлення – це вдосконалення звуковимови, збагачення звукового запасу, розвиток граматичних умінь, умінь спілкуватися між собою, а також зв’язно, послідовно розповідати про побачене, почуте.

Розігрування казок для розвитку дитячого мовлення.

Збагаченню словника дошкiльнят, засвоєнню правильних граматичних та синтаксичних конструкцій, розвитку виразного мовлення сприяє гра-драматизацiя. Зазвичай, основою для інсценування слугують народнi казки, твори дитячоi лiтератури. Використовуючи в ході драматизацiї зразки мовних засобів, діти швидко засвоюють їх, а створювана пiд час розігрування текстів природна мовна ситуація викликає бажання спiлкуватися, пiдвищує комунiкативнiсть мовлення.

Драматизацiя також відіграє свою роль у формуваннi емоцiйноi сфери. Пiдкрiплюючи вимовленнi слова реальними дiями, рухами або придивляючись i прислуховуючись до того, що i як роблять однолітки, дитина тією чи іншою мiрою перевтiлюється «авторськими» почуттями й сама вчиться переживати їх, а не лише називати.

Емоцiйна сфера, в свою чергу, є підґрунтям морального та естетичного виховання. Завдяки драматизації почуття переходять у дію, слова - у вчинки; формується активна життєва позицiя, коли слово i дiло нераздiльнi. Дiти вчаться правильно користуватися інтонацією, мiмiкою, жестами, набувають вміння за зовнішніми ознаками визначати внутрiшнiй стан персонажів. Це лягає в основу формування у них спостережливостi, спiвчуття. До того ж, моделюючи стосунки мiж людьми, дошкiльнята вчаться поводитися у реальних ситуаціях.

Перед інсценуванням казки «Лисиця та Журавель» ми спочатку добре засвоюємо з дітьми її змiст. Коли розповiдь доходить до опису того, як Лисиця кличе Журавля до себе, запитую: -Запрошуючи Журавля на гостини, Лисиця насправдi хотіла його почастувати, а чи збиралася обдурити? Якi слова вона казала? (-Мiй Лебедику хороший, на гостини тебе прошу.). Зараз ми розiграємо сценку, як Лисиця запрошувала Журавля до себе, збираючись його обдурити.

Обов’язково звертаємо увагу на те, що виконавиця ролi Лисицi має промовляти слова з хитрістю, насмiшкувато й звертатися не до дітей, а до свого партнера Журавля.

Наявність партнера, навіть якщо він не досить активний щодо мови, допомагає створити реальну ситуацію спілкування, додати виразності мовленню персонажів. Досвід показує: попередня робота над образом лисиці сприяє виразному відтворенню його. Драматизація зазначенного епізоду й осягнення характеру персонажа збагачують дитяче мовлення зворотами, характерними для народної мови.

Готуючи вихованців до драматизації казки «Ріпка», попередньо розглядуємо з ними художні ілюстрації, щоб вони могли за зовнішніми ознаками визначити емоційний стан персонажів. Коли, зокрема, розглядуємо ілюстрацію, де Дід дивиться на ріпку, заклавши руку за голову (чухає потилицю), запитуємо:

-         Що робить Дід на цій картинці? Як він дивиться на ріпку? Радіє, що вона виросла така велика, чи ні?

Діти відповідають по-різному. Багато хто вважає, що насправді Дід радіє. Щоб пояснити малим характер його жесту, пропонуємо поміркувати:

-         Коли людина чухає потилицю, хіба це означає, що вона радіє? Спробуйте й ви зробити так, як зображено на картинці.

Діти виконують жест колективно й доходять висновку: насправді Дід замислився й не знає, що йому робити. Опісля ми разом придумуємо речення до кожної картинки, наслідуємо рухи Баби, Внучки, Собачки, Котика, Мишки.

Повторення слів: «Тягнуть собі, тягнуть, та витягнути не можуть!»,- допомагає дітям швидко запам’ятати цей вислів,який римується з дією. Наприкінці драматизації закріплюємо приказку: «У дружбі-сила». Дошкільнята пояснюють ії тим прикладом, що навіть маленька Мишка зіграла свою роль у колективній праці.

Буде правильна вимова – буде правильне письмо

ВПРАВИ – ІГРИ НА ДИФЕРЕНЦІАЦІЮ ЗВУКІВ

 Не можна підготувати дитину до правильного письма, не приділивши увагу іі звуковикові. Діти тільки у 5 років починають повністю правильно вимовляти звуки. І більшість з них пише так, як вимовляє – неправильно. Саме тому в дитячих зошитах з’являються слова : «либа» (риба), «сишка» або «шиска» (шишка).

Найчастіше помилки трапляються у написанні слів із літерами: ш – с, с – з, ж – з, л – р, ч – с, ч – щ. Щоб уникати цих помилок й полегшити дитині перехід від усного мовлення до писемного, варто включати до регулярних занять з дитиною(починаючи з 4 – 5 років) вправи – ігри на диференціацію цих звуків. З цією метою пропонуємо серію вправ – ігор. Дитина може виконувати завдання мовчки або промовляючи слова вголос.

Допоможемо Соні та Шурі

[c] – [ш]

На картоні зображено дві ляльки, до яких додаються набори паперового одягу. Педагог повідомляє, що ляльок звати Соня і Шура. Для Соні треба відібрати одяг, в назві якого є звук [c], для Шури – зі звуком [ш]: сорочка – шорти, сарафан – шкарпетки, светр – штани, сукня – шуба…

Ляльки збираються на прогулянку

[c] – [з]

На аркуші паперу намальовано дві ляльки з двома однаковими наборами одягу та взуття. Педагог пропонує дітям дібрати для ляльки Каті одяг та взуття зеленого кольору,а для Світланки – синього.

Виконуючи завдання, діти промовляють словосполучення:

Синя хустка – зелена хустка, синя куртка – зелена куртка, сині черевики – зелені черевики…

Крамниця іграшок

[c] – [з]

Педагог виставляє на столі іграшки,в назвах яких є звуки [з] та [c] : слоника, сову, собачку, лисичку, сумочку, намисто, скакалку, люстерко, зайчика, зебру, мозаїку, козу тощо. Одна дитина – продавець, решта – покупці. Покупці отримують по одній картці – синього або зеленого кольору. Діти визначають перший звук у словах синя та зелена і замовляють у продавця іграшку, в назві якої є відповідний звук. Вихователь стежить, щоб діти не помилилися і щоб усі іграшки були «продані».

Збери врожай

[л] – [p]

На столі лежать фрукти та овочі, поруч – два кошики. Діти мають зібрати в один кошик овочі та фрукти, у назвах яких є звук [p] (редиска, помідор, морква, груша, абрикос, гранат, кукурудза…), а в другий – ті, в яких є звук [л] (лимон, слива, малина, баклажан…).

Забудькуваті клоуни

[л] – [p]

Вихователь розповідає: «Веселі клоуни Левко та Роман прийшли на виставу з валізами. Після виступу вони забули свої речі та дві валізи, на яких написано перші літери імен клоунів».

Дітям пропонується розкласти речі по валізах. Предмети, в назвах яких є звук [p], треба покласти у валізу з літерою Р, а ті, в назвах яких є звук [л] – у валізку з літерою Л.

Знайди будинок для малюка

[л] – [p]

Кожна дитина отримує малюнок із зображенням предметів, у назвах яких є звук [p] або [л]. На килимі лежать два обручі: всередині одного – папірець з літерою Р, всередині другого – з літерою Л. Під легку музику чи бубон діти вільно бігають по кімнаті. На сигнал педагога знаходять «будинок» для свого малюка (відповідний обруч). Потім гра триває з іншими малятами.

Повітряні кульки

[л] – [p] або інша пара звуків що диференціюються.

На дошці розміщені картинки із зображеннями повітряних кульок, на кожній з яких певний малюнок. Педагог розповідає: «Якось діти вийшли на прогулянку. Раптом здійнявся вітер, і кульки полетіли високо у небо. Зображень на них не видно, але ми знаємо, що в Роми на кульках зображені предмети, в назвах яких є звук [p], а в Лесі – звук [л]».

Діти сортують кульки на дві групи: слід стежити, щоб приголосні [л] та [p] були у словах в різних позиціях: на початку, в середині, у кінці (рибка, барабан, якір, листок, слива, стіл…).

Вправи, питання, ігри, творчі завдання, що сприяють формуванню  зв’язного мовлення.

1.     А коли б?...

Дорослий ставить запитання, а діти разом намагаються відповісти на них.

- А коли б Попелюшка була б неслухняною?

- Коли б пасербиця з «Дванадцяти місяців» стала ледачою та вередливою?

- Коли б Змій Горинич і Дракон одягли червоні окуляри, крізь які видно тільки гарне?..

- Коли б золота рибка виконала останнє бажання баби?..

- Коли б жила-була добра Бабуся-Ягуся?..

- Коли б Мишка не допомогла витягти ріпку?..

- Коли б вовк прийшов запросити козу й семеро козенят на дискотеку?..

Ваші варіанти?

2.     Діалоги.

Дорослий показує дві ілюстрації або описує їхні сюжети. Діти складають діалоги та грають їх у ролях:

Про що можуть говорити:

- Вулична кішка й доглянута домашня кішечка;

- Хлопчик-зірка й жебрачка з відомої казки Оскара Вайльда;

- Дюймовочка й Попелюшка;

- Герда й царівна-жаба;

- Баба-Яга й Олов’яний солдатик;

- Фея та Телесик;

- Охайна дівчина й нечупара;

- Пірат і золота рибка?

Ваші варіанти?

Ігри на збагачення лексики

Ці ігри сприяють виробленню вмінь і навичок деталізувати, використовувати епітети,вигадувати маленькі історії з опертями на замінники,відходити від звичайних стереотипів і як результат-розвитку уяви.

3.     А хто, хто в хатці живе?

Дорослий показує схематично намальований на великому аркуші паперу будиночок. Як домалювати картинку?

- Якого кольору стіни будиночка? А дах?

- Що росте біля будиночка?

- Куди веде доріжка від будиночка?

- Хто в будиночку живе?

- Що вони зараз роблять?

- Хто заважав мешканцям будиночка?

Найбільш доречні відповіді педагог відображує на папері. На очах у дітей схема поступово перетворюється на картинку. Педагог подає свій зразок казки, що складається із 6-8 речень. А потім пропонує трьом-чотирьом дітям самостійно розповісти свої казкові історії , не повторюючи щоразу початок і сюжет. Педагог допомагає дітям, особливо з початком: «Жили-були…», «Одного разу…», «На лісовій галявинці…», «Мої улюблені герої побудували будиночок і…»

4.     Яким це буває?

Баба-Яга зносить чарівну скриньку та просить допомоги їй розповісти про предмети, що містяться в ній. Вона показує малюнки із зображеннями овочів, фруктів, меблів, посуду, а діти підбирають якнайбільше ознак. Наприклад:

- Машина: велика, маленька ,швидка ,темна, яскрава;

- Чашка: гарна, маленька, скляна, глиняна, казкова.

Далі Баба-Яга бере в руки хусточку та називає ознаки предметів, а діти, отримуючи хусточку, висловлюють свої припущення.

Наприклад:

- дерев’яний (стіл, ящик…);

- веселий (клоун, мама…);

- гіркий (перець, ліки…);

- добрий (лікар, бабуся…).

Баба-Яга дякує всім за відповіді та повідомляє, що вона рада зустрічі з дітьми. Вони допомогли їй перетворитися на добру Тітоньку-Ягусеньку. Насамкінець Баба-Яга починає водити хоровод, а діти співають їй пісні й читають вірші.

Казкотерапія в роботі з дошкільниками.

«У  ГОСТІ ДО ЛІСОВИХ ЗВІРЯТ»

В и х о в а т е л ь: Сьогодні ми підемо до казкового лісу. У лісі ростуть різні дерева та кущі. Покажіть їх.

Діти, виконуючи рухи, показують високі та низькі дерева, кущі.

А ще в лісі мешкає багато тварин, які вміють розмовляти між собою за допомогою різних звуків. Кожен із вас нехай покаже свого звіра, але тільки за допомогою звуків, які він видає. А ми спробуємо відгадати.

«ЦИРКОВА АРЕНА»

Вихователь запрошує дітей вирушити до цирку на «автобусі».

В и х о в а т е л ь: Що можна одягнути в цирк, щоб сподобатись артистам? Будьте всі уважні у дорозі. Те, що ви побачите під час поїздки, розповісте артистам.

Діти під веселу музику виходять з «автобуса»

Уявіть себе артистами цього цирку. Серед вас є гімнасти, клоуни, акробати, дресирувальники, фокусники. Зараз ми аплодуватимемо, а ви по черзі виходитимете на арену ,зображаючи когось із них.

Діти імітують виступи артистів цирку..

 «РОЗУМНІ КВІТИ»

Вихователь запрошує дітей завітати до Королівства Розумних Квітів.

В и х о в а т е л ь. У Квітниковому Королівстві ростуть чарівні квіти. Чарівні вони тому, що вміють розмовляти і рухатися, грати та веселитись, а ще вони дуже красиві. Які ви знаєте квіти? А хочете стати чарівними квітами? Тоді я поллю вас з поливальниці чарівною водичкою і ви перетворитеся на квіти. Кожен із вас обирає свою улюблену квітку. У всіх квітів ніжні, різнокольорові пелюстки. Похитайте своїми голівками, порухайте пальчиками-листочками. Уявіть, що кожен із вас-це маленька квіточка, яка росте під сонцем. Підставте свої листочки-долоньки до яскравого сонечка, станьте навшпиньки, нехай вас погойдає вітерець.

Діти імітують рухи за вказівкою вихователя.

Я запрошую вас на квітковий бал.

Звучить «Вальс квітів»

Давайте закружляємо в квітковому хороводі.

«ЗНАЙОМСТВО З ГНОМАМИ»

Вихователь зачитує дітям запрошення від казкових гномів-маленьких лісових мешканців.

В и х о в а т е л ь. Покажіть, будь ласка які вони зовні.

Діти показують руками,які вони можуть бути за зростом,яка у них борода,як тупотять ніжками,які мають ковпачки на голові.

А зараз ми разом підемо до них на галявину.

Діти імітують рухи:одягають ковпачки і хитають голівками,ідуть одне за одним,обходять перешкоди.

Погляньте: ось перед нами хатинка гномиків, вони запрошують нас до себе в гості. Як обладнана хатинка?

Діти розповідають як обладнана хатинка.

А зараз гноми пропонують вам скласти про них казку.

«ЗУСТРІЧ З БАБОЮ-ЯГОЮ»

Діти сидять по колу на стільчиках.

В и х о в а т е л ь. Діти, ми маємо чарівну хусточку. Вона то сховається, то з’явиться. Зараз ми з вами її шукатимемо.  Заплющуйте  очі (вихователь ховає хусточку то під стіл, то одягає його собі на голову, то непомітно кладе її комусь із дітей на плече). Розплющуйте очі! Хто помітив, де сховалася хустка?

Діти грають у цю гру кілька разів.

А зараз я махну хусткою, і ми опинимося на галявинці в лісі. Ходитимемо по галявинці, рватимемо квіти, збиратимемо гриби і ягоди. Коли я почну плескати в долоні, то це означає, що поруч небезпека і вам необхідно сховатися під свої стільці.

Гуси-Лебеді летять! А ось за ними в ступі з мітлою летить Баба-Яга. Вона вас шукає, тому ховайтеся швидше!

Діти ховаються.

У яку ж це казку ми з вами потрапили? Хто ще є в цій казці?

Вправи НА АКТИВІЗАЦІЮ ЛЕКСИКИ.

Вправа 1

Вихователь пропонує дітям за допомогою фраз згадати,про що йшлося у казці. Вихователь,починає фразу,а діти закінчують іі.

Мишенятко було не велике, а…

Вода не холодна, а…

Травичка не тверда, а…

Вовк не добрий, а…

Колобок не сумний, а…

Ведмідь ходить не тихенько, а…

Вправа 2

Діти кладуть руки на стіл і разом із вихователем ритмічними рухами удають пальчиками дзвін дзвіночків.

В и х о в а т е л ь. Яким би голосом ви озвучили добрих звірів: не грубим, а…(ніжним,лагідним,добрим).

Діти утворюють коло і показують,як дівчинка злякалась ведмедів,як вона солодко спала.

Гра «НАВПАКИ»

Вихователь промовляє дітям фрази зі знайомих казок,а діти доповнюють їх словами,що є протилежними за змістом.

Півник працює, а мишенята…(ледарюють).

Мишенята ледачі, а Півник…(працелюбний).

Півник один, а мишенят…(двоє).

Зайчик боязливий, а півник…(хоробрий).

Дидактична гра «Теремок»

Мета: розвивати мовленнєву активність дітей.

Варіанти завдань.

1 завдання «Пригадай казку»

Мета: розвивати зв'язне мовлення дітей, вправляти у вживанні порядкових числівників.

Педагог показує предметні малюнки героїв казки.

- Відгадай з якої казки прийшли герої?

- Розкажи цю казку (дитина самостійно або з допомогою логопеда розповідає казку).

- Хто перший знайшов теремок? Хто прийшов другий? Третій? Хто прийшов останнім і зламав теремок?

2 завдання «Відгадай, чий голосок?»

Мета: Розвивати висоту і тембр голосу, інтонаційну виразність мовлення.

Педагог зображує персонажів казки: мишу, жабу, зайчика, лисицю, вовка, ведмедя. Дитина відгадує. Потім дитина і педагог міняються ролями.

3 завдання «Хто, де живе?»

Мета: Вчити вживати прийменники над, під, між.

Педагог розміщує  звірів у вікнах-кишеньках, пропонує уважно подивитися і відгадати, хто це?

- Цей звір живе над вовком. Це...

- Цей звір живе над лисицею. Це ...

- Цей звір живе під пахвою. Це ...

- Цей звір живе під жабою. Це ...

- Цей звір живе між вовком і зайцем. Це...

- Цей - між мишкою і ведмедем. Це ...

Потім дитина сама загадує загадки промовляючи слова над, під, між

4 завдання «Посели мешканців»

Мета: Закріпити просторові уявлення зліва, справа, вгорі, внизу.

Педагог пропонує заселити звірів по квартирах.

Мишка буде жити на третьому поверсі ліворуч.

Лисиця - на другому поверсі праворуч.

Ведмідь - на першому поверсі зліва.

Заєць на третьому поверсі праворуч.

Жаба - на другому поверсі ліворуч.

Вовк - на першому поверсі праворуч.

5 завдання «Підбери картинки із заданим звуком»

Мета: розвивати фонематичний слух, вчити виділяти заданий звук у складі слова, автоматизувати звук [ш] в словах.

Педагог ставить у верхнє віконце букву, що позначає звук [ш] (або інший закріплюється звук) і пропонує дитині знайти картинки з цим звуком.

6 завдання «Поділи на склади»

Мета: вправляти у поділі слів на склади.

Педагог розміщує складові схеми у вікна з правого боку і пропонує дитині поселити мешканців з лівої сторони у відповідності зі схемою.

- Назви кожного мешканця. Прохлопай в долоні кількість складів у кожному слові, і ти дізнаєшся, хто в якій квартирі живе.

Патріотичне виховання дітей дошкільного віку.

I частина

1. У якій українській народній казці затоваришували Лисиця та Журавель?        ( «Лисичка та Журавель»).

2. З чого Лисичка частувала Журавля, а Журавель – Лисичку? Як назвати одним словом? Який це посуд? (Тарілка, глечик, керамічний посуд)

3. Чому вони залишилися голодні?(Тарілочка кругленька, дрібна, а в Журавля довгий та гострий дзьоб. У глечика вузька шийка, тому Лисиччин ніс у нього не проліз).

II частина

1. Який посуд згадується в забавлянні «Сорока – ворона»? (Горщик, ополоник, діжка).

2. З якого матеріалу вони зроблені? (Горщик – із глини, ополоник, діжка – дерев’яні).

3. Які майстри зробили горщик, ополоник, діжку? (Гончар, ложкар, бондар).

III частина

1. Згадайте загадку «Про Півника та двох мишенят». Що спік півник?(Пиріжки).

2. У який посуд він їх поклав?(У макітру).

3. Для чого ще використовують макітру?(Кладуть вареники, товчуть часник, мак).

4. Опиши цей посуд (Макітра круглої форми, глибока, з широким дном).

5. Який предмет потрібний для того, щоб розтовкти в макітрі мак?(Макогін).

IV частина

1. У якій казці дід із бабою зробили іграшку з соломи?( «Солом’яний бичок»)

2. Назвіть, з чого ще в давнину в Україні робили іграшки?(З глини, дерева, соломи, трави, ниток, тканини, тіста).

3. Як називали іграшки з глини, які нагадували собою справжній посуд, але були менші за нього?(Монетка)

4. Як називається лялька – оберіг, яка зроблена з ниток?( Мотанка)

5.Що зробила в казці бабця, коли пасла бичка?(Пряла кружель)

6. Як ви вважаєте,  ким вона була?(Ткалею)

7. Які види декоративно – ужиткового мистецтва полюбляли українські жінки?(Ткацтво, вишивку, килимарство, кальовку, витинанку).

V частина

1. У якій казці звірі запросили кота на обід?( «Пан Коцький»)

2. Чим вони його пригощали?(Борщем)

3. Як ви вважаєте, у якому посуді варили борщ?(У горщику)

4. Які національні страви ви знаєте ще?(Борщ, пироги, пампушки, варенички, галушки, сало, каша або запіканка з гарбузом).

5. Назвіть фольклорні товари, де згадуються національні страви.

Забовлянка «Пампушки»

Любі діти, прошу сісти,

Пампушечки буде місти.

                                                 Пампушечки не погані,

Пампушечки дуже гарні.

Мирилка «Мир миром…»

Мир миром, пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми дружечки красні.

Помиримося, поцілуємося!

                  Фізкультура з віршованим супроводом за казками

                                   Яєчко (за казкою “Курочка Ряба”)

·        Курка ряба по подвір’ю ніжками ступає (діти тупотять ногами)

І з утіхи, що знеслася, крилами махає (змахують руками)

·        Дід яєчко бив, бив – не розбив.

Баба била, била – не розбила (присідають, стукають кулачками).

Тож поклали на поличку це яєчко невеличке (підводяться, показують розмір долонями).

·        А маленьке мишенятко шкоду учинило (показують висоту на рівні стопи).

Ай-я-яй, ай-я-яй! (похитують головою). Яєчко розбило.

·        Дід присів та й плаче (присідають, імітуючи плач).

Плаче собі й баба. А в гнізді вже знову їхня курка ряба (присідають)

·        Ось нове яєчко, ось вам непросте (підводяться, простягають руки перед собою зведеними долонями догори).

Та не плачте, діду й бабо: воно золоте.

·        Ви потанцюйте (злегка стрибають, плескаючи в долоні), ви покружляйте,

Серце журливе так звеселяйте (кружляють на місці, плескаючи в долоні).

                       Лісова пригода (за казкою “Рукавичка”)

·        Кучугури намела в лісі зимонька-зима (піднімають руки вгору).

Треба це нам пам’ятати – ноги вище піднімати (йдуть, високо піднімаючи ноги).

·        Дід Остап через кущі важко так ступає (імітують високе переступання)

Цуценятко поряд з ним весело стрибає (стрибають).

·        - Що за диво? – каже Мишка (піднімають руки вгору, потім розпросторюють їх).

Хто згубив тут рукавичку? То для мене буде хижка – і тепленька,

Й невеличка (притискають кулачки до грудей).

Я швидесенько стрибну – в рукавичку цю шугну (стрибок уперед)

·        Де не візьмись, жабка застрибала (стрибки).

Ненароком я собі хатку тут придбала (плескають у долоні).

·        - Ой пустіть у рукавичку! – просить зайчик невеличкий.

          Довгі вушка маю, весело стрибаю (показують вушка і стрибають).

          Стриб, стриб, стриб у рукавичку!

·        Ось біжить Кабан-іклан. Хоче в рукавичку (біжать).

Вже повнісінька тріщить – вона ж невеличка (тупають ногами).

·        Суне бурий тут Ведмідь (поважно йдуть).

Вліз у рукавичку (нахиляються вперед).

Тріснула вона по швах – сама ж невеличка (тупають ногами).

·        І розбіглись хто куди злякані звірята (біжать урозтіч).

Бо почули, що біжить цуценя завзяте.

·        Песик стриб туди-сюди, (стрибають)

Зирк униз – а там лежить (опускають голову)

Те, що він шукає: згуба невеличка – дідова рукавичка (плескають у долоні).

                  Утікач-невдаха (за казкою “Колобок”)

·        Жив на світі Колобок, рум’яненький мав бочок (рухають правою рукою від грудей до стегон).

Він від баби і від діда з підвіконня втік без сліду (біжать убік).

·        На стежині стрівся Зайчик, довговухий по стрибайчик (стрибають).

Колобок йому співає і в долоньки вибиває (притупуючи ногами, плескають у долоні).

·        Ось по лісі Вовк іде – не ховається ніде (йдуть уперед).

Колобкові весело, він в долоньки плескає (стрибають на місці, плескають у долоні).

·        Суне бурий звір-набрідь – клишоногий пан Ведмідь (ідуть перевальцем).

Колобкові весело, він в долоньки плескає (кружляють у колі, плескають у долоні).

·        А руда Лисичка, хитра “жалібничка”, Колобка вхопила (імітують руками хапання) та й швиденько з’їла (скрушно хитають головою).

·        Тож не слід ніколи, діти, у лісок самим ходити (наварюють пальцем).

По стежині поспішаймо, до садочка повертаймось (ідуть уперед).

Рухлива гра як засіб розвитку мовлення дітей

                          Гра “Ковалик-Ковальок”

Діти стоять кружка. За допомогою лічилки вибирають Ковалика. Він бере молоток (іграшковий) і стає в центрі кола. Діти повертаються одне за одним, кладуть руки в боки і йдуть по колу, притупуючи та промовляючи:

                                  

                                        Ковалику-ковальок!

                                        Бери в руки молоток

                                        Та підкуй нам чобіток!

                                        А не хочеш підкувати,

                                        Забираєм тебе грати –

                                        Правильно відповідай.

Ковалик у цей час імітує рухи коваля. З останніми словами діти зупиняються й повертаються обличчям у коло. Уважно слухають відповіді Ковалика (педагог пропонує йому певне завдання) і , якщо той каже правильно, плескають у долоні, а якщо ні – тупають ногами.

Ковалик, відповівши, передає молоток іншій дитині, й гра повторюється.

Орієнтовні завдання до гри:

1. Сказати слово-родич тому слову, яке називає педагог: садівник – сад, лісник – ліс, сніжинка – сніг 2. Сказати слово у множині: вухо – вуха, око – очі, вікно – вікна (…)

                                      Гра “Хустинонька”

Діти стоять кружка, побравшись за руки. Педагог із хустинкою в руках – у колі. Починаючи промовляти слова, діти йдуть проти ходом рухові дорослого:

                                   

                                       Ой хустинко шовкова,

                                       Ти пливи, пливи по колу!

                                       В руки хто тебе візьме,

                                       Хай нам відповідь дає.

З останніми словами всі зупиняються. Педагог передає хустинку тому, навпроти кого він опинився, й пропонує йому завдання. Якщо дитина відповіла правильно, всі плескають у долоні, а вона кружляє на місці, піднявши хустинку вгору.

Орієнтовні завдання до гри:

1. Утворити іменники зі зменшувально-пестливим суфіксом (сказати лагідно): відро – відерце, хліб – хлібець, дерево – деревце, качка – качечка (…).

2. Вжити прислівники з пестливим суфіксом (змінити слово за зразком): гарно – гарненько, гарнесенько; тепло – тепленько, теплесенько; швидко – швиденько, швидесенько.

                                    Гра “Дніпрові хвилі”

Перший тур. Діти стоять у шерензі, побравшись за руки, на такій відстані одне від одного, щоб можна було підняти руки вгору. Дитина виконує завдання педагога та, піднявши вгору сусідову руку, тримає її так до кінця туру; наступна дитина відповідає і також піднімає вгору сусідову руку.

Завдання: “Останній звук у слові називай” (педагог, промовляючи слово, підкреслює голосом цей звук – димаР, осА, діМ, кіТ ).

Другий тур. Діти стоять у шерензі зі зчепленими вгорі руками. Їм пропонується інше завдання. Вони по черзі відповідають та опускають руки. Наприклад: “Слово в один склад пригадай” – ніс, сом, кит, бір…

Усі завдання добираються так, щоб відповідь була короткою, тоді гра проходить енергійно й рухи нагадують хвилі.

                         Гра “Перейди по камінчиках через річку”

В ігровому куточку чи на майданчику покладено кілька обручів на невеликій відстані один від одного. Діти стоять зграйкою біля педагога. Він дає спільне для всіх завдання. Викликана дитина, виконуючи його, перестрибує (чи переходить) з обруча в обруч. Інші учасники гри слухають відповідь товариша, спостерігають за його діями.

Завдання: опинившись на “камінчику”, сказати повним реченням та показати, що вміє робити пташка. Наприклад: “Пташка вміє літати”; “Пташка вміє ходити”; “Пташка вміє дзьобати зернятка”.

                               Гра “Перестрибни через вогнище”

З картону та кольорового паперу виготовляється “вогнище”. Діти стоять у колоні одне за одним. Педагог розповідає: “Наші предки полюбляли, крім інших, уже відомих вам ігор, перестрибувати через вогнища. Грали вони в цю гру і на Масляну, й на Івана Купала. От і ми з вами зараз начебто (вимовляє це слово з “чарівним відтінком”) будемо стрибати через вогонь”.

Завдання до гри:

1. “Назви професію”. Наприклад: “На підйомному крані працює (?) кранівник”. “На бульдозері працює (?) бульдозерист”. “Людей лікує (?) лікар”.

2. “Чим ми користуємося?” Наприклад: косимо – косою; підмітаємо – віником, мітлою; ріжемо – ножем, ножицями; пиляємо – пилою.

                                            Гра “Панас”

Діти стоять біля педагога зграйкою. Лічилкою вибирають Панаса, і той стає до них спиною, заклавши за неї одну руку. Діти вимовляють:

                                  

                                   Панас! Панас! Не лови нас!

                                   А гостинців нам дай, хто ми є, відгадай!

З останніми словами дорослий вдягає одній дитині наголівничок із зображенням якогось овоча. Вона підходить до Панаса, плескає його по руці й промовляє: “Хто я? Відгадай! Я – овоч, росту на городі. Я круглий, червоний, соковитий, смачний. Мене їдять солоним, їдять і сирим”.

Панас, не обертаючись, називає, що це (помідор), повертається обличчям, перевіряє правильність своєї відповіді, й на його місце стає той, хто був помідором. Гра починається спочатку. (Можна використати також наголівнички із зображенням фруктів, диких і свійських тварин, предметів ужитку тощо).

                                          Гра “Гарбуз”

Діти стоять кружка. Педагог (потім хтось із дітей) промовляє слова, а діти котять по колу гарбуза (він виготовлений із пап’є-маше, або ж це відповідно обшитий м’яч).

                            Їхав дядько Памазан з гарбузами на базар.

                            З воза впали гарбузи, покотилися з гори.

                           Памазан став доганяти, а тобі відповідати!

Дитина, біля якої зупинився гарбуз, бере його в руки й стає у коло. Виконавши завдання педагога, віддає гарбуза комусь із дітей, і гра повторюється.

Завдання:

1. Опиши іграшку.

2. Порівняй предмети.

3. Придумай загадку про один із предметів.

4. Назви п’ять слів із заданим звуком.

5. Пригадай п’ять назв кольорів (геометричних фігур; транспортних засобів тощо).

                                       Гра “Веселкова каруселя”

У педагога в руках – “веселкова каруселя” (обруч, прикрашений квітами та різнобарвними стрічками, зав’язаними на ньому одним кінцем). Кожна дитина бере в руки другий кінець стрічки. Діти біжать по колу, наспівуючи в ритмі кроків:

                            Ми заграєм, затанцюєм, заспіваємо весело!

                           І помчить дітей, на втіху, веселкова каруселя!

З останніми словами діти зупиняються, і кожен виконує запропоноване педагогом завдання. Якщо відповідь правильна, дитина, обертаючись, накручує стрічку на себе.

Завдання:

1. “Скажи навпаки”: тонкий – товстий; далекий – близький; старий – новий; брудний – чистий.

2. “Зміни слово за зразком”: зі скла – скляний; з металу – металевий; зі срібла – срібний.

                                        Гра “Літаки”

Діти, вільно розташувавшись у приміщенні або на майданчику, стоять на одному коліні – це літаки на аеродромі. У педагога в руках різноколірні предметні картинки. Він дає завдання:

- У польоті ви маєте запам’ятати предмети синього (зеленого, жовтого…) кольору, які я вам показуватиму. Хто найбільше запам’ятає таких предметів, той буде переможцем. Отже, приготувалися до польоту! (Діти, ще стоячи на одному коліні, разводять руки в сторони – “крила літака”). Завели мотори! (Діти крутять перед грудьми руками – “працюють мотори”). Полетіли! (Діти підводяться й вільно бігають – “летять літаки”). На аеродром! (Діти повертаються на аеродром і знову стають на одне коліно – “літаки приземлилися”). Хто що бачив? (“Я бачив синє небо, синю квітку, синю машину ” і т. д.).

Гра триває з демонстрацією предметних картинок іншого кольору.

Варіант гри: можна запропонувати “льотчикам” назвати, яких вони бачили диких звірів, свійських тварин; що бачили в лісі, в місті (однина та множина предметів; узгодження іменників з прикметниками, дієсловами тощо). У такому разі картинки не використовуються.

Конспект інтегрованого заняття в старшій групі з розвитку зв’язного мовлення (довільне мовлення)

Тема: «Діти поспішають на допомогу казковим героям»

Мета: Закріпити комунікативні властивості мовлення: різноманітність та виразність інтонації у мовленні, активне використання невербальних засобів спілкування.

Продовжувати працювати над формуванням когнітивно – лінгвістичних властивостей мовлення: розуміти значення слів про риси, якості особистості, просторово – часових характеристик ситуації спілкування.

Розвивати довільність мовлення: зв’язність розповіді, наявність переходів, змістових зв’язків між реченнями, орієнтуватися на необхідність бути зрозумілим для слухаючих.

Формувати вміння складати творчі розповіді – закінчувати казку по – новому; закріплювати вміння переказувати казку навпаки; інтонаційно передавати діалог осіб.

Розвивати уяву, пам’ять, творчість, художню виразність мовлення; вміння виходити із ситуації, що складалася внаслідок зміни сюжету та характеристики героїв; логічно і послідовно будувати розповідь.

Виховувати добрі почуття, уміння й бажання допомагати в біді, прагнення жити в мирі.

На прикладі казкових героїв показати дітям, що мир і дружба кращі за сварки, образи та конфлікти, виховувати любов до казки.

Обладнання: ялинки, будинок, іграшки: сорока, ведмідь, мишенята, півник, лисичка, їжачок, план – схема, індивідуальні картки.

Попередня робота: читання та переказ казок, проведення ігри – драматизації, дидактичних ігор  «Плутанина», «З якої казки», «Розкажи про героя», малювання казкових героїв, сюжетів казок, прослуховування аудіо запису «Наші улюблені казки».

Хід заняття

У казковому лісі трапилося лихо. Дітям зателефонував Вовк і сповістив, що Червона Шапочка заблукала і просить допомоги іі знайти. Діти вирушають до лісу. На дереві сидить Голуб і тримає листа. Лист від Колобка.

«Я – Колобок, рум’яний бік

Від діда і баби втік.

До Африки докотився –

Тут з мавпочками подружився».

Вихователь:

-         Який Колобок гарний, веселий та рум’яний. Ми цю казку читали в молодшій групі. Але ж нібито його Лисичка з’їла? Ми всі радіємо, що насправді він живий та здоровий. А хто придумає про те, як вдалося Колобку втекти від хитрої Лисички?

Розповіді дітей.

Вихователь:

-         Ви такі вигадливі! Придумали чимало цікавого, щоб допомогти Колобкові врятуватися від хитрої Лисички.

Діти знаходять Червону Шапочку, йдуть до бабусиного будиночка.

Загадування загадки:  «Справжній красень – молодець,

                                             На голівці гребінець,

                                             Мишенят він доглядає,

                                             Пече, смажить, прибирає». (Півень).

-         З якої казки півень? Чому ви так думаєте?

-         Який півень з цієї казки? (Чемний, привітний, працелюбний, уважний, турботливий).

Вихователь показує картинку:

-         Ось зібралися герої цієї казки: працьовитий Півник та ледачі мишенята.

Діти:

-         Ні цей Півник ледачій, а мишенята працьовиті.

Вихователь:

-         Тож у казці все стало навпаки. Давайте розкажемо нову казку.

Розповіді дітей.

Вихователь:

-         А як зробити кінець казки добрим?

Відповіді дітей.

Дидактична вправа: «Зробити – зробили».

                        Мишенята хочуть грати,

                        І словечка добирати.

                        Вони кажуть, що зробити.

                        А ви скажете, що вже зробили.

Наприклад: знайти – знайшли;

                        Змолоти – змололи;

                        Змести – змели;

                        Обмолотити – обмолотили;

                        Замісити – замісили.

Відправляються далі в подорож.

Загадка: «Птах і звір собі дружили,

                   Доки в гості не ходили,

                   А як стали частувати –

                   Дружбі більше не бувати!»

-         До якої казки відносяться ці слова? (Лисиця та Журавель)

-         Пам’ятаєте чому посварилися Лисиця та Журавель?

Вихователь:

-         Діти, можливо, сталося таке тому, що Лисиця не вміла, як годиться, приготувати кашу? Давайте навчимо ії це робити. Тож складаємо для Лисички кілька рецептів різних смачних страв, щоб вона могла подружитися з Журавликом. Спочатку називаємо саму страву, а потім продукти, які потрібні для ії приготування. (Діти складають рецепти).

Прислів’я про дружбу.

Перепочинок на галявині.

Д/гра «Добрий – злий».

Діти: «Коза – дереза – зла, вона кривдила героїв казки».

           «Кривенька качечка – добра, вона турбувалася про старих людей, допомагала їм».

            «Вовк – злий, хотів з’їсти Червону Шапочку».

            «Івасик Телесик – добрий, допомагав батькам».

 Подорож продовжується.

До якої казки відносяться ці слова:

             «Машенька зайшла в дім, попоїла в нім,

              Тільки стільчик наламала, бо було їй місця мало».

Діти: «Три ведмедя».

-         Хто вам більше подобається – Ведмежатко чи Маша?

-         Діти є продовження цієї казки. Ведмежатко та Маша подружилися, з тих пір вони в гості один до одного, листуються.

-         Але чому це Ведмежатко засмучений?

План – схема листа.

Діти складають листа Маші до Ведмедика.

-         Добре й те, що ці герої подружилися.

Д/гра «Хто міг би написати оголошення?»

Вовчик зустрічає Червону Шапочку.

Д/гра «Зберемо квітку дружби».

«Сваритися не будемо,

А будемо дружити!

Цю клятву не забудемо

Допоки будем жити».

Танець Вовка і Червоної Шапочки.